Меню сайта

ПОРЯДОК ЗАРАХУВАННЯ ДО ТРУШКІВСЬКОГО ОПОРНОГО ЛІЦЕЮ- ГІМНАЗІЇ

ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

ІНФОРМАЦІЯ ПРО НАЯВНУ МЕРЕЖУ, НАПОВНЮВАНІСТЬ КЛАСІВ ТА ВІЛЬНІ МІСЦЯ

Мережа класів і здобувачів освіти Трушківського опорного ліцею-гімназії на 2023-2024 н.р.
Мережа класів і здобувачів освіти КОНЗ «Трушківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на 2021 – 2022 н. р.
Мережа класів і здобувачів освіти КОНЗ «Трушківський заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів» Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області на 2022 – 2023 н. р.

АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ

ПОЛОЖЕННЯ ПРО АКАДЕМІЧНУ ДОБРОЧЕСНІСТЬ

ОХОРОНА ПРАЦІ

цивільного захисту в закладах

Санітарно-дезінфекційний режим у закладах освіти у період карантину

СТРУКТУРА ТА ОРГАНИ УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

Структура та органи управління закладу освіти

Управління закладом освіти

1. Система управління закладами освіти визначається законом та установчими документами.

2. Управління закладом освіти в межах повноважень, визначених законами та установчими документами цього закладу, здійснюють:

-засновник (засновники);

-керівник закладу освіти;

-колегіальний орган управління закладу освіти – педагогічна рада;

-колегіальний орган громадського самоврядування;

-інші органи, передбачені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Права і обов’язки засновника закладу освіти

1. Права і обов’язки засновника щодо управління закладом освіти визначаються законами України, установчими документами закладу освіти.

2. Засновник закладу освіти або уповноважена ним особа:

-затверджує установчі документи закладу освіти, їх нову редакцію та зміни до них;

-укладає строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти, обраним (призначеним) у порядку, встановленому законодавством та установчими документами закладу освіти;

-розриває строковий трудовий договір (контракт) з керівником закладу освіти з підстав та у порядку, визначених законодавством та установчими документами закладу освіти;

-затверджує кошторис та приймає фінансовий звіт закладу освіти у випадках та порядку, визначених законодавством;

-здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти;

-здійснює контроль за дотриманням установчих документів закладу освіти;

-забезпечує створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

-здійснює контроль за недопущенням привілеїв чи обмежень (дискримінації) за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

-реалізує інші права, передбачені законодавством та установчими документами закладу освіти.

3. Засновник або уповноважена ним особа не має права втручатися в діяльність закладу освіти, що здійснюється ним у межах його автономних прав, визначених законом та установчими документами.

4. Засновник або уповноважена ним особа може делегувати окремі свої повноваження органу управління закладу освіти та/або наглядовій (піклувальній) раді закладу освіти.

5. Засновник має право створювати заклад освіти, що здійснює освітню діяльність на кількох рівнях освіти.

6. Засновник закладу освіти зобов’язаний:

-забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов;

-у разі реорганізації чи ліквідації закладу освіти забезпечити здобувачам освіти можливість продовжити навчання на відповідному рівні освіти;

-забезпечити відповідно до законодавства створення в закладі освіти безперешкодного середовища для учасників освітнього процесу, зокрема для осіб з особливими освітніми потребами.

Керівник закладу освіти

1. Керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Повноваження (права і обов’язки) та відповідальність керівника закладу освіти визначаються законом та установчими документами закладу освіти.

Керівник є представником закладу освіти у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених законом та установчими документами закладу освіти.

2. Керівник закладу освіти призначається засновником у порядку, визначеному законами та установчими документами, з числа претендентів, які вільно володіють державною мовою і мають вищу освіту.

Додаткові кваліфікаційні вимоги до керівника та порядок його обрання (призначення) визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

Керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень:

-організовує діяльність закладу освіти;

-вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти;

-призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їх функціональні обов’язки;

-забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм;

-забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

-забезпечує умови для здійснення дієвого та відкритого громадського контролю за діяльністю закладу освіти;

-сприяє та створює умови для діяльності органів самоврядування закладу освіти;

-сприяє здоровому способу життя здобувачів освіти та працівників закладу освіти;

-здійснює інші повноваження, передбачені законом та установчими документами закладу освіти.

-керівництво закладом загальної середньої освіти здійснює директор, повноваження якого визначаються законом, статутом закладу освіти та трудовим договором.

Колегіальні органи управління закладів освіти

1. Основним колегіальним органом управління закладу освіти є педагогічна рада, яка створюється у випадках і порядку, передбачених спеціальними законами.

2. Педагогічна рада створюється в усіх закладах освіти, що забезпечують здобуття загальної середньої освіти, незалежно від підпорядкування, типів і форми власності за наявності не менше трьох педагогічних працівників. Усі педагогічні працівники закладу освіти мають брати участь у засіданнях педагогічної ради.

Педагогічна рада закладу загальної середньої освіти:

-планує роботу закладу;

-схвалює освітню (освітні) програму (програми) закладу та оцінює результативність її (їх) виконання;

-формує систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, включаючи систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

-розглядає питання щодо вдосконалення і методичного забезпечення освітнього процесу;

-приймає рішення щодо переведення учнів (вихованців) до наступного класу і їх випуску, видачі документів про відповідний рівень освіти, нагородження за успіхи у навчанні;

-обговорює питання підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої ініціативи, визначає заходи щодо підвищення кваліфікації педагогічних працівників, затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

-розглядає питання впровадження в освітній процес найкращого педагогічного досвіду та інновацій, участі в дослідницькій, експериментальній, інноваційній діяльності, співпраці з іншими закладами освіти, науковими установами, фізичними та юридичними особами, які сприяють розвитку освіти;

-ухвалює рішення щодо відзначення, морального та матеріального заохочення учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу;

-розглядає питання щодо відповідальності учнів (вихованців), працівників закладу та інших учасників освітнього процесу за невиконання ними своїх обов’язків;

-має право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу та проведення громадської акредитації закладу;

-розглядає інші питання, віднесені законом та/або статутом закладу до її повноважень.

-Рішення педагогічної ради закладу загальної середньої освіти вводяться в дію рішеннями керівника закладу.

Громадське самоврядування в закладі освіти

1. Громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти.

Громадське самоврядування в закладі освіти здійснюється на принципах, визначених частиною восьмою статті 70 цього Закону.

У закладі освіти можуть діяти:

органи самоврядування працівників закладу освіти;

органи самоврядування здобувачів освіти;

органи батьківського самоврядування;

інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

2. Вищим колегіальним органом громадського самоврядування закладу освіти є загальні збори (конференція) колективу закладу освіти.

3. Повноваження, відповідальність, засади формування та діяльності органів громадського самоврядування визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

4. У закладах загальної середньої освіти можуть функціонувати методичні об’єднання, що охоплюють учасників освітнього процесу та спеціалістів певного професійного спрямування.

Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти

1. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти створюється за рішенням засновника відповідно до спеціальних законів. Порядок формування наглядової (піклувальної) ради, її відповідальність, перелік і строк повноважень, а також порядок її діяльності визначаються спеціальними законами та установчими документами закладу освіти.

2. Наглядова (піклувальна) рада закладу освіти сприяє вирішенню перспективних завдань його розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення його діяльності з основних напрямів розвитку і здійсненню контролю за їх використанням, ефективній взаємодії закладу освіти з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, науковою громадськістю, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.

3. Члени наглядової (піклувальної) ради закладу освіти мають право брати участь у роботі колегіальних органів закладу освіти з правом дорадчого голосу.

4. До складу наглядової (піклувальної) ради закладу освіти не можуть входити здобувачі освіти та працівники цього закладу освіти.

Наглядова (піклувальна) рада має право:

-брати участь у визначенні стратегії розвитку закладу освіти та контролювати її виконання;

-сприяти залученню додаткових джерел фінансування;

-аналізувати та оцінювати діяльність закладу освіти та його керівника;

-контролювати виконання кошторису та/або бюджету закладу освіти і вносити відповідні рекомендації та пропозиції, що є обов’язковими для розгляду керівником закладу освіти;

-вносити засновнику закладу освіти подання про заохочення або відкликання керівника закладу освіти з підстав, визначених законом;

-здійснювати інші права, визначені спеціальними законами та/або установчими документами закладу освіти.

Особливості відносин між закладами освіти та політичними партіями (об’єднаннями) і релігійними організаціями

1. Державні та комунальні заклади освіти відокремлені від церкви (релігійних організацій), мають світський характер.

2. Приватні заклади освіти, зокрема засновані релігійними організаціями, мають право визначати релігійну спрямованість власної освітньої діяльності.

3. Політичні партії (об’єднання) не мають права втручатися в освітню діяльність закладів освіти.

У закладах освіти забороняється створення осередків політичних партій та функціонування будь-яких політичних об’єднань.

4. Керівництву закладів освіти, педагогічним, науково-педагогічним і науковим працівникам, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати здобувачів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім закладів освіти, визначених частиною другою цієї статті) чи політичними партіями (об’єднаннями), крім заходів, передбачених освітньою програмою.

5. Керівництву закладів освіти, органам державної влади та органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам забороняється залучати працівників закладів освіти до участі в заходах, організованих релігійними організаціями (крім закладів освіти, визначених частиною другою цієї статті) чи політичними партіями (об’єднаннями)

КОЛЕКТИВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

КОЛЕКТИВ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ

ПРОФІЛАКТИКА COVID - 19

ОСВІТНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ

ПРО ЗАКЛАД ОСВІТИ

ІСТОРІЯ ЗАКЛАДУ
СТАТУТ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
МОВА (МОВИ) ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
- Мова, якою відбувається освітній процес - українська.
- В закладі вивчають англійську мову.
ПРОГРАМА РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
ФОРМИ ЗДОБУТТЯ ОСВІТИ
- Інституційна (очна денна)
- Індивідуальна (педагогічний патронаж)
СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
СИСТЕМА АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ ЗАКЛАДУ
ВНУТРІШНЯ СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ В ЗАКЛАДІ
СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОГО 2024-2025 Н.Р.
РЕЖИМ РОБОТИ ЗАКЛАДУ ОСВІТИ
Правила внутрішнього Трудового розпорядку колективу закладу
Наказ Про відповідальність педагогічних працівників закладу за супровід та перебування здобувачів освіти

в укритті під час повітряної тривоги

ТЕРИТОРІЯ ОБСЛУГОВУВАННЯ

ВИХОВНА РОБОТА

СТОП БУЛІНГ!

Телефон гарячої лінії з протидії булінгу (цілодобово) - 116111

дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
гаряча телефонна лінія щодо булінгу (цькування) 116 000
гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335

Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 75
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103
Національна поліція України 102
правова допомога - звернення до Єдиного контакт-центру безоплатної правової допомоги
за номером 0 800 213 103
гаряча лінію ГО «Ла Страда – Україна» (за номером 0 800 500 225 – для стаціонарного телефона,
116 111 – для мобільного)
Центр соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді вашого міста, або району.

Основним завданням сучасного закладу освіти що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:

взаєморозуміння;
взаємоповага;
дружня атмосфера;
пріоритет прав людини;
толерантність;
постійний розвиток;
активна життєва позиція;
здоровий спосіб життя;
людяність;
порядність;
повага до приватного життя;
мир;
єдина країна.

З огляду на те, що створення концепції нового освітнього простору є надзвичайно складним завданням, створили «Кодекс безпечного освітнього середовища»

( КБОС), який регулює стосунки між усіма учасниками освітнього процесу.

Головною метою КБОС у закладі є навчання дітей і дорослих безпечній взаємодії в освітньому процесі, а також захист дітей від насильства та зловживань з боку однолітків і дорослих (батьків, опікунів або працівників навчальних закладів).

ЗАВДАННЯ КБОС

Маючи на меті створити безпечний освітній простір, необхідно чітко сформулювати та зазначити завдання, які регламентують засади КОДЕКСУ.

Аналізуючи питання безпечного освітнього середовища були визначені основні завдання КОДЕКСУ в закладі :

Визначити поняття «булінгу» та його види; виявити чинники, які перешкоджають безпеці учасників освітнього процесу;
Відпрацювати систему узгоджених поглядів і уявлень учнів, педагогів, психолога, батьків на освітнє середовище школи;
Обґрунтувати умови організації безпечного освітнього середовища та вимоги (критерії) до його ефективної організації для кожного учасника освітнього процесу;
Скласти доступний алгоритм реагування та протидії булінгу;
Сформулювати конкретні рекомендації учням, педагогічним працівникам, адміністрації школи, батькам щодо організації безпечного середовища в навчальному закладі.

БУЛІНГ

Булінг (знущання, цькування, залякування) – це зарозуміла, образлива поведінка, пов'язана з дисбалансом влади, авторитету або сили. Булінг проявляється в багатьох формах: є вербальна, фізична, соціальна форми булінгу, а також кіберзалякування.

Стаття 1. Вербальний булінг

Словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає в себе постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу і т. п.).

Стаття 2. Фізичний булінг

Фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним чином.

Стаття 3. Соціальний булінг

Соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапеза це за обіднім столом, гра, заняття спортом чи громадська діяльність.

Стаття 4. Кіберзалякування

Кіберзалякування (кібернасильство) або булінг у кіберпросторі полягає у звинуваченні когось з використанням образливих слів, брехні та неправдивих чуток за допомогою електронної пошти, текстових повідомлень і повідомлень у соціальних мережах. Сексистські, расистські та подібні їм повідомлення створюють ворожу атмосферу, навіть якщо не спрямовані безпосередньо на дитину.

Наслідки насилля

Жертви булінгу переживають важкі емоції - почуття приниження та сором, страх, розпач і злість.

Булінг вкрай негативно впливає на соціалізацію жертви, спричиняючи:

- неадекватне сприйняття себе – занижену самооцінку, комплекс неповноцінності, беззахисність;

- негативне сприйняття однолітків – відсторонення від спілкування, самотність, часті прогули в школі;

- неадекватне сприйняття реальності – підвищену тривожність, різноманітні фобії, неврози;

- девіантну поведінку – схильність до правопорушень, суїцидальні наміри, формування алкогольної, тютюнової чи наркотичної залежності.

Як реагувати батькам, якщо їхня дитина зазнала булінг

Якщо дитина все-таки підтвердила в розмові з батьками, що вона стала жертвою булінґу, то скажіть їй:

Я тобі вірю (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви повністю на її боці).
Мені шкода, що з тобою це сталося (це допоможе дитині зрозуміти, що Ви переживаєте за неї і співчуваєте їй).
Це не твоя провина (це допоможе дитині зрозуміти, що її не звинувачують у тому, що сталося).
Таке може трапитися з кожним (це допоможе дитині зрозуміти, що вона не самотня: багатьом її одноліткам доводиться переживати залякування та агресію в той чи той момент свого життя).
Добре, що ти сказав мені про це (це допоможе дитині зрозуміти, що вона правильно вчинила, звернувшись по допомогу).
Я люблю тебе і намагатимуся зробити так, щоб тобі більше не загрожувала небезпека (це допоможе дитині з надією подивитись у майбутнє та відчути захист).

Відповідальність за прояви булінгу

У Верховній Раді зареєстрували законопроект, що доповнить Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 173-4, яка передбачає адміністративну відповідальність за булінг у навчальних закладах.

Булінг, тобто моральне або фізичне насильство, агресія в будь-якій формі, чи будь-які інші дії, вчинені з метою викликати страх, тривогу, підпорядкувати людину своїм інтересам, спричинить за собою накладення штрафу.

Штраф на дитину може накладатися після досягнення нею 16-річного віку. Якщо школяреві до 16 років, матеріальну відповідальність за нього понесуть батьки.

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА

Основні завдання практичного психолога

Створення системи психологічного моніторингу на основі діагностичного мінімуму в загальноосвітніх закладах.
Супровід учнів при переході на наступну ланку шкільного навчання.
Профілактика і запобігання насильству та агресії щодо дітей в сім’ї та у школі.
Забезпечення всебічного індивідуального розвитку учнів та збереження їх повноцінного психічного здоров`я.
Створення психологічних засад для гуманізації освіти в школі та інформаційно-методичного забезпечення психологізації навчально-виховного процесу.
Гендерне виховання підлітків.
Превенція суїциду, торгівлі людьми та інших загроз, підліткового та юнацького віку.
Широка пропаганда толерантності у всіх суспільних відносинах, (групові та індивідуальні бесіди, рольові ігри, тренінги, виступи перед педагогами та батьками).
Збереження здоров’я молоді (зниження впливу тютюну та алкоголю, збереження репродуктивного здоров’я та профілактика ВІЛ /СНІДу).
Постійна робота з інформаційно-методичного забезпечення адміністрації, педагогічного колективу, батьків та учнів з питань соціально-психологічного впливу освітнього середовища на розвиток особистості учнів, організації профілактики та усунення факторів негативного соціального впливу на дітей.
Забезпечення якості та доступності психологічних послуг для учасників навчально-виховного процесу.
Підвищення власної психологічної і професійної компетентності, самоосвіта та самовдосконалення, опанування інноваційних методів і технологій.
Проведення «Години психолога».
Активізація превентивних заходів щодо різних форм узалежнень, соціально-небезпечних ігор, агресивної поведінки в соціальних мережах та фізичного насильства.
Розробка та запровадження психологічних програм та проектів спрямованих на попередження асоціальної поведінки, труднощів у адаптації, навчанні і вихованні, порушень поведінки.

Соціальний педагог – це педагогічний працівник, основна мета роботи якого полягає у забезпеченні соціально-правового захисту учнів школи та попередженні впливу негативних соціальних чинників на формування та розвиток особистості дитини.

Напрямки роботи соціального педагога в школі:

- психологічна підготовка до навчання у школі;

- адаптація дітей до умов перебування у навчально-виховному закладі;

- організація роботи з “важкими” дітьми;

- професійне самовизначення старшокласників;

- організація роботи з обдарованими дітьми та дітьми з творчими здібностями;

- сприяння психологічному здоров’ю дітей, підлітків, батьків та педагогів

- попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків, насильницьких дій у родині та навчально виховному закладі;

- організація роботи з дітьми пільгового контингенту.

Види роботи соціального педагога в школі:

- діагностична робота;

- прогностична робота;

- консультаційна робота;

-соціально-перетворювальна робота;

-профілактична (просвітницька) робота;

- навчальна діяльність;

- організаційно-методична робота;

- зв’язки з громодськістю.

А також:

1. переконує учнів у доцільності дотримання соціально значимих норм та правил поведінки, ведення здорового способу життя;

2. сприяє запобіганню негативним явищам в учнівському середовищі;

здійснює соціально-педагогічний супровід навчальио-виховного процесу, соціально-педагогічний патронаж соціально незахищенних категорій дітей;

3.сприяє соціальному і професійному визначенню особистості, дбає про професійне самовизначення та соціальну адаптацію молоді;

4. забезпечує дотримання норм охорони та захисту прав дітей і підлітків, представляє їхні інтереси у різноманітних інстанціях (службі у справах дітей, міліції, суді тощо);

5. координує діяльність й взаємодію всіх суб'єктів соціального виховання;

6. сприяє соціально корисній діяльності дітей і підлітків;

7. веде відповідну документацію та статистичну звітність за результатами роботи в навчальному закладі;

8. бере участь у роботі педагогічної ради школи, нарадах, які проводяться адміністрацією школи.

В школі за участю соціального педагога організована робота з соціального захисту дітей пільгових категорій, до яких належать:

- діти-сироти;

- діти, позбавлені батьківського піклування;

- діти-інваліди;

- діти з багатодітних родин;

- діти з малозабезпечених родин.

Особливості дітей шестирічного віку

1. У дітей цього віку достатньо розвинене мовлення.

2. Для них характерна пізнавальна активність.

3. У шестирічок переважає мимовільна увага, хоча вони можуть і довільно регулювати свою поведінку, зосереджувати увагу на тому, що їх приваблює.

4. Це час інтенсивного розвитку пам’яті.

5. Шестирічки – і реалісти, і фантазери. Їхня уява має велику варіативність та відіграє важливу роль.

6. Діти дуже довірливі. Мають почуття сорому, гордості. Їхня внутрішня позиція у ставленні до себе: “Я – хороший”.

7. Прагнення до позитивних взаємин із дорослими організовує поведінку дітей-шестирічок. Бажання заслужити схвалення дорослих і симпатію товаришів є одним із основних мотивів поведінки.

8. У шестирічок почуття переважають над розумом. Їхнє життя це постійні хвилювання з кожного приводу.

9. Дітям цього віку не вистачає сили волі. Мотиви “хочу” і “потрібно” вступають у суперечність. Щоб зберегти гарні стосунки з дорослими, дитина інколи обманює.

10. Працездатність у шестирічок є невеликою, тому для них необхідно створити особливий режим праці і відпочинку. Особливо негативно впливають на працездатність шестирічок шум і галас.

11. Увага є продуктивною впродовж 10—15 хвилин заняття однією справою.

Розвиток уваги в молодших школярів відбувається в процесі навчання та виховання.

Вправи для розвитку пізнавальних процесів дітей шестирічного віку

Мислення є найважливішою функцією мозку людини. Будь-який вид діяльності не може обійтися без мислення. А особливо – навчання. На момент початку навчання у школі дитина має володіти певним запасом знань про навколишній світ, про себе, про природу, про інших людей, про стосунки між людьми. Наприклад, дитина має знати: своє ім'я, прізвище, основні кольори, основні геометричні фігури. Володіти поняттям «більший» - «менший», «вищий» -«нижчий», «ширший» - «вужчий». Бажано, щоб дитина орієнтувалась у просторі (знала де права рука, розуміла поняття «під», «над», «біля», «між»).

Одними із найпростіших вправ на розвиток мислення дітей шестирічного віку можуть бути, наприклад, такі завдання:

Назвати чотири слова на букву М.
Назвати чотири тварини на букву С.
Назвати ягоди на букву К.

Також можна використовувати таку вправу на розвиток логічного мислення дітей.

Запропонувати дитині три слова, які не пов’язані між собою за змістом.

Наприкладд: Озеро, олівець, ведмідь. Дітям потрібно скласти якомога більше речень з цими словами.

Називати слова буряк, картопля, помідор, огірок, а потім запитати в дитини як ці слова можна назвати одним словом (овочі). Такі вправи дозволяють розвивати в дитини здатність класифікувати предмети за їхніми ознаками.

Увага . Навчання ставить перед дитиною нові завдання процес виконання яких вимагає більшого зосередження. А для цього бажано тренувати здатність малюка бути уважним за допомогою ігор і спеціальних вправ.

Вправа «Навпаки». Вам потрібно, стиснути кулаки , а дитині в цей час розтиснути, і навпаки.

Вправа «Що змінилось?»

В кімнати на столі, або на дивані розставляються різні предмети (книги, іграшки, квіти). Потім треба, що дитина відвернулася або вийшла з кімнати, два предмети потрібно поміняти місцями. Завданням для дитини буде помітити ці зміни і повернути все у першочергове положення.

Дітям пропонуються пари малюнків , які відрізняються між собою рядом ознак. Завданням дітей – знайти в порівнюваних малюнках відмінності.

Гарним тренуванням уваги дитини є розмальовування звичайних розфарбовок.

Але при цьому потрібно наголошувати, щоб дитина не виходила за лінії.

Безумовно, легше буде навчатись тій дитині, у якої гарно розвинута пам’ять.

Найпростішим розвитком пам’яті дитини є вивчення нею різних віршів, скоромовок, нісеньок.

Достатній розвиток мовлення є ще одною складовою інтелектуальної готовності дитини до навчання. Дуже бажаним для успішного навчання є вміння дитини відповідати на запитання, уміти висловлювати свої думки. Передумовою цих вмінь є достатній словниковий запас дитини розширювати який можна за допомогою гри «Хто більше?»: загадайте якийсь предмет, чи явище, і називайте його ознаки: хто більше назве? Наприклад: «сніг» - білий, холодний, блискучий, іскристий, м’який, ранній, несподіваний, глибокий, дрібний, пухнастий, лапатий і.т.д.

Достатній розвиток м’язів руки, вміння виконувати пальчиками дрібні дії (наприклад, нанизувати намистинки) буде запорукою того, що дитина легко навчиться писати. Щоб розвинути дрібні м’язи руки, надавайте малюку можливість ліпити, малювати, розфарбовувати розмальовки; вирізати чи виривати пальчиками обведені фігурки. Створюйте разом з дитиною різні фігурки із паличок. Нехай малюк складе таку саму фігурку, яку склали Ви, спочатку дивлячись на неї (так буде розвиватись сприймання, вміння орієнтуватись на зразок).

Завжди цікавою для дітей цього віку є так звана «пальчикова гімнастика».

Це зжимання та розжимання кистей обох рук одночасно.
Струшування кистей рук над головою.
Позачергове піднімання кожного пальця окремо від поверхні столу, при цьому пальці широко розставлені, а долоні щільно притиснуті до поверхні.
Вправа «Вітання» . Усі пальці почергово торкаються великих.
Масаж та самомасаж долонь. (за допомогою волоського горіха, олівця.)

Як підвищити самооцінку, поради психолога

Невіра у власні сили часто є причиною невдач, а невдачі неминуче знижують рівень нашої самооцінки. Якщо не намагатися розірвати це замкнуте коло, то можна блукати по ньому все життя, дивлячись, як оточуючі роблять кар'єру і досягають особистого щастя. Підвищити самооцінку - це, мабуть, самий доступний спосіб змінити таку безрадісну життєву перспективу. Така «робота над собою» - процес складний, затяжний і складний без корисних порад психолога.

• Для початку спробуйте тренувати своє тіло (ранкова зарядка, тренажерний зал тощо). Ніщо так не допомагає підвищити самооцінку, відчуття власної фізичної сили і спритності.

• Складіть список своїх невеликих перемог і щодня його поповнюйте. Невпевнені в собі люди схильні забувати свої, нехай дрібні, досягнення і смакувати невдачі. Для того щоб підвищити самооцінку смакуйте свій успіх, причому кожен день!

• Це не просто, але постарайтеся не порівнювати себе з оточуючими людьми. Бути краще за всіх неможливо і у вас регулярно будуть з'являтися приводи для самокритики.

• Не намагайтеся підвищити самооцінку, «надуваючи щоки» і намагаючись здаватися більше, ніж ви є насправді. Інакше є ризик бути викритим, а «штовхнути ногою лежачого» люблять, на жаль, багато.

• Не займайтеся самокопанням і самобичуванням. Підвищити самооцінку, внутрішньо принижуючи себе, неможливо.

• Намагайтеся уникати спілкування з людьми, які психологічно вас пригнічують або прагнуть підпорядкувати своїй волі. Психологічна залежність внутрішньо пригнічує людину, і підвищити самооцінку, граючи роль підлеглого, дуже важко.

• Постарайтеся займатися справою, яка вам подобається і яке у вас виходить (хоча б в якості хобі). Найефективніший метод підвищити самооцінку - це робити щось краще за інших.

• При спілкуванні з людьми не забувайте про посмішку. Повірте, у відповідь посмішки чекати себе не змусять, а відчуття, що вам раді з дивовижною потужністю генерує впевненість у власних силах.

• Допомагайте тим, кому можете допомогти. Знання, що ви потрібні людям, здатне підвищити вашу самооцінку навіть у відсутності життєвих успіхів.

• Будьте активними, не ухиляйтеся від поставлених завдань і не панікуйте в разі їх невдалого рішення. Не чекайте схвалення своїх дій від кого-небудь, пам'ятайте, що найвища похвала - це похвала самому собі, за умови, що вона чесна.

Не бійтеся розімкнути замкнуте коло життєвих невдач, адже якщо ви питаєте, як підвищити самооцінку, то перший крок у цьому напрямку вже зроблено.

Кодекс школяра

„ Допоможи сам собі”

Допоможи сам собі – це означає стати творцем власної долі

Люби і поважай себе.
Не пригнічуй своє особисте „ Я”.
Пізнай себе, можливості середовища, тих умов, що тебе оточують, зроби правильний вибір, визнач свої цілі та зміст життя.
Учися самостійно мислити. Тренуй пам’ять. Більше став запитань: “Чому?”
Постійно шукай як застосовувати свої знання на практиці.
Плідно використовуй вільний час.
Розпочату справу доводь до логічного завершення.
Домагайся, щоб емоції не випереджали розум.
Навчися і умій дружити.
Навчись поважати інших.
Бережи здоров’я.
Повір у себе – і досягнеш всього.

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

РЕЗУЛЬТАТИ МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТИ

ВИБІР ПІДРУЧНИКІВ

Результати вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 9 клас

БІБЛІОТЕКА

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ

О Б Е Р Е Ж Н О ! Вибухонебезпечні предмети!

На території району продовжують мати місце випадки виявлення вибухонебезпечних предметів - боєприпасів часів Великої Вітчизняної війни, а також сучасних засобів ураження, що випадково стали доступними в результаті халатності осіб, які відповідали за їх зберігання.

П А М Я ’ Т А Й Т Е!

Знайдений боєприпаси (або предмет, що схожий на нього) повинен бути знешкоджений тільки спеціалістами.

Повідомити про місцезнаходження вибухонебезпечного предмета в районний відділ внутрішніх справ або оперативно-рятувальну службу за номером «102» та «101» і ні в якому разі не займатися самостійно розмінуванням.

Після виявлення вибухонебезпечного предмету ви зобов’язані:

1. Зупиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця.

2. Ні в якому разі не чіпайте підозрілий предмет.

3. Організуйте охорону небезпечного місця шляхом спостереження здалеку.

4. Не допускайте сторонніх осіб до небезпечного предмета доки не прибули спеціалісти;

Виконання цих положень збереже вам і оточуючим здоров’я і життя!

Правила безпеки для дітей

Правила безпеки під час грози

Гроза - атмосферне явище, при якому в потужних купчасто-дощових хмарах і між хмарами і землею виникають сильні електричні розряди - блискавки, що супроводжуються громом. Як правило, при грозі випадають інтенсивні зливові опади, інколи град, і спостерігається посилення вітру, часто до шквалу.

Блискавка - гігантський електричний іскровий розряд в атмосфері, що виявляється зазвичай яскравим спалахом світла і супроводжуючим її громом. Найчастіше блискавка виникає в купчасто-дощових хмарах, тоді вони називаються грозяними; інколи блискавки утворюються в шарувато-дощових хмарах, а також при вулканічних виверженнях, торнадо і пилових бурях. Середня довжина блискавки складає близько 2,5 км., хоча деякі розряди тягнуться в атмосфері на відстань до 20 км.

З давніх часів люди боялися удару блискавок, і не випадково. По кількості смертельних випадків вона поступається лише повеням і щорік вбиває близько 100 чоловік в Європі і стільки ж в США. Тому завжди треба дотримуватися обережності під час грози, адже нічого не може бути важливіше за Вашу власну безпеку.

Уникайте відкритої місцевості.

Як відомо, гроза зазвичай б'є в найвищу точку на своїй дорозі. Самотня людина в полі - це і є та сама висока точка. Ще страшніше виявитися в грозу на самотньому пагорбі! Якщо Ви з якоїсь причини залишилися в полі наодинці з грозою, сховайтеся в будь-якому можливому поглибленні: канавці, улоговинці або найнижчому місці поля, присядьте і пригніть голову. Лежати на мокрій землі під час грози не рекомендується.

Уникайте води.

Вода - відмінний провідник струму. Удар блискавки поширюється довкола водоймища в радіусі 100 метрів. Інколи вона б'є в береги. Тому не те що купатися, а навіть відпочивати у води під час грози не рекомендується. Проте мокрий одяг на людині служить добру службу, і якщо блискавка його зачепить, у нього є більше шансів вижити.

Намагайтесь сховатися.

Найбезпечніше під час грози знаходитися в приміщенні з громовідводом. Якщо гроза застала вас в місті, сховайтеся в магазин, під'їзд або, на крайній випадок, перечекайте грозу під навісом у стін будівель. Не страшно, якщо ви знаходитеся в автомобілі. Закрийте вікна, і стихія до вас не дістане. Ховаючись під деревами, не забувайте про те, що блискавка найчастіше потрапляє в найвищих з них (дуб, тополя, сосна). Отже чим менше деревце, під яким ви знайшли притулок, тим краще. А ховатися від грози в лісі не безпечно. Кора ураженого блискавкою дерева розлітається на десятки метрів довкола, може зачепити вас.

Не метушіться.

Хоча дуже хочеться, від грози не потрібно бігти. Чим ширше ваш крок, тим небезпечніше для вас удар блискавки. Не варто так само пересуватися на велосипедах і мотоциклах. Краще, що Ви можете зробити, це стати непомітними для блискавки: сісти, злитися із стіною, стати якомога меншими.

Остерігайтеся небезпечних предметів.

Потрібно пам'ятати, що удар блискавки небезпечний не лише тоді, коли гроза б'є безпосередньо в людину, але в предмети, що знаходяться поруч. Тому не варто торкатися до всього мокрого, залізного, електричного, тому що в такі речі блискавка б'є найчастішим:

- не бажано знаходитися біля багаття, тому що в нагрітого повітря провідність для блискавки більша;

- украй безрозсудно перечікувати грозу біля лінії електропередач. Електрика у будь-якому вигляді притягує блискавку. Навіть стоячи біля стіни з антеною ви ризикуєте накликати на себе удар з небес;

- дуже небезпечно під час грози розмовляти по мобільному телефону. Навіть розряджений, він є магнітом для блискавок. Краще всього під час грози мобільники вимикати. Не бійтеся здатися смішним або пропустити важливий дзвінок. Подумайте про своє здоров'я в першу чергу!

- всі металеві деталі для блискавки привабливі. Годинник, ланцюжки і навіть розкрита над головою парасолька - потенційні жертви для наступного удару. Ми вже з'ясували, що під час грози безпечно трішки помокнути, так що не бійтеся, заховайте парасольку в сумку!

Правила поведінки на воді:

Найбільш чудовий відпочинок улітку - відпочинок на воді.

Окрім того вода – це чудодійний засіб оздоровлення організму. Плавання зміцнює організм, розвиває силу, спритність, витривалість. Людина, яка вміє плавати, почуває себе у воді спокійно і впевнено. Але, на жаль, для декого відпочинок біля води закінчується трагедією. Так, серед основних причин загибелі дітей на воді є невміння плавати та купання без нагляду дорослих.

Для того, щоб відпочинок на воді приніс тільки задоволення необхідно дотримуватись певних правил.

Ось вони:

Купатися можна тільки у спеціально відведених та обладнаних для цього місцях.

Безпечніше відпочивати на воді у світлу частину доби.

Купатися краще в спокійну безвітряну погоду при температурі води - не нижче +20С, повітря - не нижче +24С.

Після прийняття їжі купатися можна не раніше, ніж через 1,5-2 години.

У воду заходити слід повільно: постій і почекай, дозволяючи тілу пристосуватися до температури води. Перед зануренням у воду необхідно змочити обличчя і плечі. Це особливо важливо для тих, хто купається вперше в сезоні, а також для тих, хто особливо чутливо сприймає холод.

У воду слід входити неспішно, обережно пробуючи дно ногою. Якщо не вмієш плавати, не заходь у воду глибше пояса, щоб не оступитися і не потрапити на глибоке місце, в яму, чи не опинитися на сильній течії.

У воді варто бути не більше 15 хвилин. Перебуваючи у воді, не стій на одному місці, активно рухайся, плавай. Не купайся аж доти, поки тобі не стане холодно, бо при переохолодженні у воді наступає різке скорочення м'язів, що несе за собою зупинку дихання. При перших ознаках переохолодження негайно виходь з води, переодягнися у сухий одяг, зроби декілька фізичних вправ, простих рухів, присідань або побігай.

Ніколи не плавай наодинці. Не запливай далеко, особливо за буї, оскільки можна не розрахувати свої сили. Навчися відпочивати на воді. Для цього необхідно вміти плавати на спині. Перекинувшись на спину і утримуючи себе на поверхні легкими рухами рук і ніг, ти зможеш відпочити.

Перед тим, як стрибати у воду, переконайся у безпеці дна і достатній глибині водоймища.

Пірнати можна лише там, де є для цього достатня глибина, прозора вода, рівне дно.

Після купання не рекомендується сидіти на сонці, краще відпочити в тіні.

Якщо ти став свідком того, що людина тоне чи кличе на допомогу - негайно повідом рятувальників, які завжди чергують на обладнаних для купання місцях.

Ні в якому разі:

Не купайся без дорослих.

Не залазь на попереджувальні знаки, буї, бакени.

Не стрибай у воду з човнів, катерів, споруджень, не призначених для цього.

Не пірнай з містків, дамб, причалів, дерев, високих берегів.

Не купайся біля крутих і зарослих густою рослинністю берегів.

Не використовуй для плавання такі небезпечні засоби, як дошки, колоди, камери від автомобільних шин та інше знаряддя, не передбачене для плавання. Пам’ятай, надувні матраци і надувні іграшки вітром або течією може віднести дуже далеко від берега, а хвилею перевернути, з них може вийти повітря, і вони втратять плавучість.

Не грай у воді в небезпечні ігри, а саме: не слід підпливати під тих, хто купається, хапати їх за руки чи ноги, «топити».

Не подавай помилкові сигнали про допомогу.

Не купайся у непогоду, при сильному вітрі, великій хвилі.

Отже, якщо ти будеш уважними та обережними і дотримуватимешся вищевказаних правил, відпочинок на воді принесе тобі лише радість та задоволення.

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід.

Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.

Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см. При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані.

При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см.

Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою;

клич на допомогу;

намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги;

намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно:

покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих;

знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);

оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то:

крикни, що ти йдеш на допомогу;

наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;

підклади під себе лижі, дошку, фанеру;

обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню);

не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід;

витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Правила пожежної безпеки:

Якщо у квартирі або будинку почалася пожежа, найголовніше - не панікувати! Необхідно негайно повідомити про це пожежну частину: телефонуй за номером 101 – чітко і ясно назви адресу і місце виникнення пожежі. Повідом сусідів.

Якщо є можливість, то спробуй погасити вогонь засобами, що є під рукою:

невеликі джерела пожежі можна гасити мокрою ганчіркою (ударами зверху) або мокрим віником (розмазуючи воду по палаючій поверхні);

Якщо вогонь розростається, необхідно відкрутити усі крани з водою на повну потужність. Нехай вода переливається у ванну: зачерпувати воду відром з ванни швидше, ніж чекати, поки відро наповниться з крану;

якщо у кімнаті є вазони з квітами, то землю з них можна використати для гасіння вогню;

не витягай з вогню предмети, що горять – це сприяє поширенню пожежі. Гаси вогонь (водою або піском) із країв до центру;

при гасінні пожежі намагайся не відчиняти вікна і двері, бо доступ повітря підсилить вогонь.

Якщо погасити пожежу до прибуття пожежників неможливо, необхідно з іншими мешканцями будинку, не створюючи паніки, вийти на вулицю, використовуючи для цього сходові марші або пожежні драбини між балконами.

Покидай приміщення, пригнувшись якнайнижче, адже дим направляється вгору.

При пожежі не спускайся у ліфті, бо може відключитися електрика.

По можливості змочи якусь тканину, прикрий нею ніс і рот.

Під час переходів через задимлені ділянки затримуй дихання. Варто 2-3 рази вдихнути дим - і можна знепритомніти через отруєння чадним газом, що призведе до загибелі.

Ознаки отруєння чадним газом:

- запаморочення;

- блювота;

- головний біль;

- червоний колір обличчя;

- непритомність.

Перша допомога при отруєнні чадним газом:

- Постраждалого необхідно винести на свіже повітря.

- Негайно викликати машину швидкої медичної допомоги за телефоном 103.

- Якщо вогонь палає у коридорі, на сходах тощо, і неможливо вибратися назовні, залишайся у своїй квартирі, щільно зачини двері, затули щілини мокрими ганчірками, повісь ковдру, килим або будь-що інше.

- В разі загоряння дверей твоєї квартири поливай їх зсередини водою. Якщо дим проникне до квартири, пересувайся якнайнижче до підлоги, там завжди є свіже повітря. Відчини вікно або розбий його вийди на балкон і голосно клич на допомогу.

- Якщо потрібно когось витягнути з вогню, обв’яжися дротом (мокрою мотузкою), вручи вільний кінець кому-небудь. Зав'яжи рот і ніс мокрою хустинкою, накрийся мокрою ковдрою або змочи одяг водою і, пригинаючись якомога нижче, заходь у приміщення.

НЕ ДОПУСКАЙ ЖАРТІВ У ВИКЛИКАХ ПОЖЕЖНОЇ СЛУЖБИ!

ПАМ'ЯТАЙ: помилковий виклик може відвернути увагу пожежників від справжньої пожежі, і тоді може згоріти чийсь будинок або навіть загинуть люди.

В Україні встановлена кримінальна відповідальність як за навмисний підпал (позбавлення волі терміном до 10 років), так і за виникнення пожежі через необережне поводження. Крім того, відшкодування матеріальних збитків постраждалим від пожежі здійснюється людиною, яка спричинила пожежу, в повному обсязі. А це означає, що через дитячі пустощі з вогнем постраждають люди або згорять матеріальні цінності, та платити за все доведеться батькам!

Правила поведінки з газом:

Запам’ятай, що газ, яким користуються у побуті, є горючою речовиною і порушення правил користування ним може призвести до виникнення пожежі.

У нашій країні як паливо широко використовується газ. Майже в кожній квартирі встановлено газові плити, водонагрівачі, опалювальні печі чи котли.

Щоб газ приносив людям лише радість і тепло, кожний член сім'ї, починаючи зі шкільного віку, мусить знати і суворо дотримуватись правил безпечного користування газом, знати, до яких наслідків призводить порушення цих правил.

Природний газ майже вдвічі легший за повітря і при витоку з приладів і газопроводів піднімається, скупчуючись у верхніх зонах приміщень.

Природний і зріджений гази не мають кольору і запаху. Щоб газам надати запаху, до них додають домішки, у результаті чого з’являється запах гнилої капусти.

Основні вимоги безпечної експлуатації побутового газового устаткування

Для попередження виникнення пожежонебезпечної ситуації потрібно правильно користуватися побутовими газовими приладами.

Запам’ятай основні вимоги для попередження пожежі:

- Забороняється користуватися несправними газовими приладами чи використовувати їх не за призначенням.

- Не можна залишати без нагляду працюючі газові прилади, бо на випадок затухання одного з пальників в приміщення починає надходити газ, він накопичується та, змішуючись із повітрям, утворює вибухонебезпечну суміш. Необхідно стежити, щоб рідина, що кипить, не залила вогонь пальника, протяг не загасив полум’я.

- Якщо газ потрапив у повітря приміщення, негайно слід закрутити кран подачі газу і провітрити приміщення.

- Категорично забороняється сушити білизну чи волосся над плитою із запаленими пальниками.

- Не можна розміщувати біля газової плити речовини, що можуть легко займатися: папір, тканини тощо.

Порядок дій при виявленні запаху газу:

- ні в якому разі не використовуй сірники, запальнички та інші джерела відкритого вогню;

- не вмикай світло та будь-які електроприлади; не користуйся електродзвінками квартир;

- не використовуй телефони з дисковими номеронабирачами;

- негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани на плиті;

- відчини вікно і двері, створивши протяг для провітрювання приміщення;

- виклич аварійну службу газу за телефоном 104 і залиш приміщення.

Порядок дій у разі вибуху газу та пожежі в приміщенні:

- негайно перекрий вентилі на газовому приладді і крани подачі газу перед ними;

- терміново повідом аварійну службу газу за телефоном 104;

- негайно повідом пожежну охорону за телефоном 101;

- якщо є постраждалі - виклич швидку медичну допомогу за телефоном 103.

Правила поведінки при отруєнні газом:

- відчини вікна, двері;

- потерпілого необхідно винести на вулицю і розстебнути одяг на грудях. На голову покласти холодний компрес, а до ніг – грілку, оббризкати обличчя холодною водою, дати понюхати нашатирний спирт, напоїти міцним чаєм, кавою.

Будь завжди уважним при користування газом, неухильно дотримуйся правил експлуатації газових приладів – у цьому запорука твоєї безпеки!

ПАМ’ЯТАЙ: користуватись газовим приладдям можна тільки після того, як дорослі детально пояснять тобі правила поводження з ними і ще деякий час наглядатимуть за тим, чи правильно ти все виконуєш.

Правила безпеки поводження з електричними приладами

Кожен день ти користуєшся електричними приладами, але потрібно знати, що вони криють у собі небезпеку. Так, дія електричного струму на людину може призводити до електричних травм та пошкоджень, таких як скорочення м'язів, що супроводжується сильним болем, втратою свідомості, порушенням роботи серця чи дихання (або обох цих порушень разом). Іноді трапляються нещасні випадки від дії електричного струму, які приводять до смерті людини.

Та щоб уникнути багатьох неприємностей, тобі достатньо завжди пам’ятати та дотримуватись правил поводження з електричними приладами:

- Електронагрівальні прилади, такі як електрочайник, електросамовар, електропраска, електрокамін та інші, потрібно включати в електромережу справними.

- Якщо ти дивишся телевізор, а екран погас або почав миготіти, ні в якому разі не можна по ньому стукати. Він може загорітися або навіть вибухнути. Його треба негайно вимкнути.

- Якщо щось потрапило до телевізора, радіоприймача та інших електроприладів, які працюють, треба в першу чергу їх вимкнути. Ні в якому разі не можна лізти туди олівцем чи іншим предметом, коли електроприлад увімкнутий.

- Переважна кількість побутових електроприладів є переносними, і при цьому часто виникає пошкодження їх ізоляції. Також буває, що електричний дріт обірвався чи оголився. У таких випадках ні в якому разі не торкайся оголених місць, бо це може призвести до травми.

- Не залишайте без нагляду увімкненими в розетку електроприлади.

- Забороняється тягнути за електричний шнур руками, тому що він може обірватися і вразити електричним струмом.

- Не можна заповнювати водою ввімкнені в електромережу чайники, кавоварки, каструлі.

- Не торкайся мокрими руками та не витирай вологою ганчіркою електричні кабелі, штепсельні розетки, вимикачі, інші електроприлади, ввімкнені в електромережу.

- Не можна підвішувати речі на кабелі.

- Не можна бавитись із штепсельними розетками – це загрожує твоєму життю.

- Коли ідеш з дому – всі електроприлади мають бути вимкнені.

Використання електричних приладів не за призначенням або невміле користування ними, може призвести до пожежі!

Але якщо вже так сталося, що електричне обладнання загорілося, то перш за все потрібно:

- вимкнути електрорубильник. (А ти знаєш, де знаходиться електрорубильник твого помешкання? Якщо ні, тоді негайно попроси своїх батьків показати тобі його і навчити, як ним користуватися!) Якщо знеструмити електромережу неможливо, то слід пам’ятати: не можна застосовувати для гасіння воду та пінні вогнегасники, можна лише порошкові;

- терміново телефонуй за номером 101 і викликай пожежників на допомогу.

Якщо електроприлад зайнявся, спробуй діяти за такою схемою:

- обмотай руку сухою ганчіркою, висмикни вилку з розетки;

- накрий палаючий предмет ковдрою;

- повідом дорослих про пожежу.

Під час прогулянки ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

- підходити до оголених дротів і чіпати їх руками;

- розводити багаття, запускати повітряних зміїв під лініями електропередач;

- гратись поблизу підстанцій.

Про відділ міліції

Кожен відділ міліції має своє приміщення. Воно дуже велике і в ньому є багато різних кабінетів, у яких працюють міліціонери. Увійшовши до відділу міліції, ти одразу побачиш великий прозорий кабінет, який називається черговою частиною. Цей кабінет та люди, які в ньому працюють, відіграють важливу роль у роботі всього відділу міліції, тому чергові міліціонери працюють вдень і вночі, без свят і вихідних. Це означає, що ти можеш звернутися до чергової частини з будь-якого питання і з будь-якою проблемою. Черговий міліціонер завжди готовий прийти тобі на допомогу, вислухати та дати пораду.

Найчастіше люди звертаються до чергової частини, коли в них щось вкрали, їх побили, завдали шкоди їх здоров'ю, вони не можуть знайти дорогу додому.

Якщо ти сам не маєш можливості прийти до чергової частини міліції, ти можеш зателефонувати безкоштовно

за номером 102 з будь-якого телефону.

Телефонуючи до міліції, ти повинен сказати:

- хто телефонує;

- що трапилось;

- де або кому потрібна допомога;

- коли це сталося.

Після цього не клади одразу слухавку, можливо, у міліціонера ще будуть до тебе питання.

ПАМ’ЯТАЙ: Ніколи не треба повідомляти міліціонеру вигадану або неправдиву інформацію. Усі номери телефонів у міліції запам’ятовуються, і міліціонери дуже швидко зрозуміють, хто з ними вирішив пожартувати, а твоїм батькам за такий жарт доведеться заплатити великий штраф.

ХАРЧУВАННЯ

КОНТАКТИ

пл. Центральна, 2,

с. Трушки,

Білоцерківський район,

Київська область,

09152, тел. 32-81-22,

e-mail: zosh_trushku@ukr.net

Page updated

Google Sites

Report abuse